Хто на спікера?

"Може його не пхати, якщо воно не лізе?", - цей власний крилатий вислів один з претендентів на пост голови Верховної Ради Іван Плющ теж може пригадати в контексті нинішньої спікеріади. Протягом тижня жоден з претендентів на крісло спікера так і не зміг отримати на свою корить підтримку більшості  депутатів.   

"Обезголовлений парламент"  узяв черговий тайм-аут  для того, щоб визначитися, хто ж з народних обранців достойний зручно влаштуватися в спікерському кріслі. Претендентами на вакантну посаду, яких ескперти відносять до категорії "важковаговиків", і далі залишаються Володимир Литвин, Іван Плющ та регіонал Олександр Лавринович. Перемога кожного з них залежить від вміння підлаштуватися під вимоги провідних політичних сил і  гарантувати виконання компромісних домовленостей, які й стануть запорукою "протягування" кандидата через процедуру голосування.

Спікер в пакеті з коаліцією

Ще в серпні Арсеній Яценюк передбачав "надзвичайно гарячу політичну осінь, набагато спекотнішу аніж весна", і не помилився.  Його відставка з посади голови парламенту, за яку проголосувало 233 народні обранці, не підпала під сценарій "Короля "пішли". Нехай живе Король!".  Місце головуючого залишилося заманливо-вакантним, відкривши можливості для запеклих політичних торгів. Новинар поцікавився, якими ж є ставки "осінньої спікеріади".

Конституція України наділяє Голову Верховної Ради досить формальними повноваженнями: проведення засідань парламенту, організація роботи ВР та координація роботи її органів. Проте, за сьогоднішньої політичної ситуації очевидно, що новий спікер визначить майбутнє не лише парламенту, але й всієї держави. Звідси й такі завищені вимоги до кандидатів. 

Як пояснив Новинареві політолог, директор Інституту ім. Горшеніна Кость Бондаренко,  від майбутнього голови парламенту залежатиме, як співіснуватимуть надалі Блок Юлії Тимошенко, Наша Україна - Народна Самооборона та Партія регіонів в рамках можливої коаліції. Для Секретаріату Президента, на думку експерта, головною вимогою до претендента на спікерську посаду є повалення уряду Тимошенко, для Партії регіонів – можливість повернення до виконавчої гілки влади, а для НУ-НС вибори спікера залишаються питанням внутрішньофракційної єдності.

Спікерське крісло опинилося на перехресті життєво важливих інтересів найвпливовіших політичних гравців. Відтак, як вважає політолог Віталій Кулик, компроміс довкола певної кандидатури можливий лише за умови серйозних поступок усіх учасників переговорного процесу. "Президент хоче отримати, окрім спікера, і коаліцію з Партією регіонів, в той час як "біло-блакитним" такий формат загрожує іміджевими втратами напередодні президентських виборів", - зауважує Новинареві Віталій Кулик і додає: "Для Юлії Тимошенко будь-яке переформатування в парламенті теж загрожує і політичними, і матеріальними втратами, адже перерозподіл посад позначиться на  контролі над фінансовими потоками".  

Науковий директор школи політичної аналітики при НаУКМА Олексій Гарань пов’язує відтягування обрання спікера з відсутністю чіткого бачення щодо того, чи буде країна рухатися до позачергових  виборів, чи ж буде проведена спроба утворити коаліцію або ситуативну більшість в парламенті.  "І вирішення цього  питання залежить насамперед від двох сили: Президента та Партії регіонів", - переконує Новинар експерт. "Саме вони наполягали на проведенні дострокових виборів, а тепер маємо заяви і Віктора Ющенка, і голови Секретаріату про те, що в разі формування коаліції  дострокові вибори не відбудуться".

Гра на трьох?

Шанси на перемогу має кожен з претендентів. "Не слід переоцінювати можливості того ж Володимира Литвина", - запевнив Новинар Віталій Кулик. "На даний момент питання обрання спікера розглядатиметься лише в режимі ситуативної більшості і для виконання конкретних завдань", - додав він. Такими завданнями, вважає політолог, може бути повалення уряду Юлії Тимошенко та призначення технічного уряду. В такому разі ефективно попрацювати можуть  Олександр Лавринович  та Іван Плющ. "Золоту акцію" Володимира Литвина розігруватимуть за умови, якщо вдасться досягти згоди щодо майбутньої коаліції. Отже його позиції в боротьбі за спікерство найслабші.

Іншої думки притримується Олексій Гарань. "Найбільше шансів стати спікером має Володимир Литвин, адже Плюща, який вже давно виступає за коаліцію з Партією регіонів, не підтримає значна частина Нашої України, Блок Литвина і комуністи. Лавринович також може зіткнутися з проблемою нестачі голосів. А Литвина всі намагаються переманити, хоча його єдина умова – це задоволення його особистих амбіцій".

До своїх амбіцій Володимир Литвин може додати вміння врегульовувати найзапекліші політичні сутички, яке він продемонстрував у 2004 році, провівши екстренне засідання ВР, на якому було визнано недійсними результати другого туру президентських виборів. За це екс-спікер отримав званя Героя України. В той час як  провідні політики приймають часто невиважені та гарячкові рішення, Володимир Литвин вважає себе передбачуваною людиною: "Я – не без гріха,  але порівняно з іншими – святий, бо в мене немає такої сверблячки, коли все вирішує моє "хочу-не хочу".

Як саме Володимир Литвин та Блок його імені ставляться до сучасних політичних пасьянсів зясувати не вдалося, оскільки народний депутат від БЛ Олег Зарубінський заявив Новинареві, що не володіє інформацією щодо основних розбіжностей, довкола яких точаться "спікерські" дебати.

Експерти припускають появу на арені "спікерської боротьби" іншого, досі невідомого, претендента. Проте, як вважає Віталій Кулик, технічний спікер становить для всіх вагомих політичних сил загрозу появи нового центра сили у Верховній Раді. Олексій Гарань не виключає, що за умови створення коаліції довкола Партії регіонів за участю Нашої України може бути знайдена певна компромісна фігура, проте вирішальною залишатиметься проблема здобуття достатньої кількості голосів. 

Віталій Кулик прогнозує, що  безкоаліційна Рада протримається з відсутнім спікером до лютого, коли пік економічної кризи дозволить Віктору Ющенко відправити уряд Тимошенко у відставку та призначити конкретну дату виборів.

Сумніви щодо того, чи вдасться парламентарям домовитися в четвер, висловлює й Олексій Гарань. При цьому він додає, що будь-яке відтягування обрання Голови ВР грає на користь тих, хто підтримує дострокові парламентські вибори. 

Оксана Пилявець, Новинар